2.2.2
Гідравлічні з'єднання
Інвертор підключається до гідравлічної частини за допомогою датчиків тиску та витрати. Датчик тиску потрібен завжди, в той
час як датчик витрати необов'язковий при роботі в автономному режимі та обов'язковий при створенні багатоінверторних
систем.
Обидва датчики монтуються на подачі насоса та підключаються відповідними кабелями до відповідних входів на платі
інвертора.
Завжди встановлюйте зворотний клапан на всмоктуванні насоса та розширювальний резервуар на нагнітанні насоса.
У всіх контурах, схильних до ризику гідравлічного удару (наприклад, в зрошувальних системах з раптовим перериванням
витрати через соленоїдні клапани), встановіть додатковий зворотний клапан на нижній лінії насоса та встановіть датчики й
розширювальний резервуар між насосом і клапаном.
Гідравлічне з'єднання між насосом і датчиками не повинно мати відгалужень.
Розміри трубопроводів повинні відповідати типу встановленого електронасоса.
Надмірно деформовані системи можуть генерувати коливання; в цьому випадку користувач може вирішити проблему,
налаштувавши параметри управління "GP" і "GI" (див. пункти 6.6.4 та 6.6.5)
Інвертор змушує систему працювати при постійному тиску. Це налаштування найкраще використовувати,
якщо гідравлічна система, розташована нижче системи, має відповідний розмір. Системи з дуже маленькими
трубопроводами можуть викликати перепади тиску, які обладнання не може компенсувати; результатом є
постійний тиск на датчики, але не на мережу.
УКРАЇНСЬКА
Рисунок 8: Гідравлічний монтаж
927
ПОЯСНЕННЯ
A
Датчик тиску
B
Датчик витрати
C
Розширювальний бак
D
Зворотний клапан